БАТИРГАРЕЄВА В.С., Основні напрями протидії поширенню дезінформації (на прикладі пандемії COVID-19) (ст. 121-131)

DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.2(33).208105

УДК 343.3/.7:004.056 (477)

БАТИРГАРЕЄВА В.С.,
доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник НДІ інформатики і права НАПрН України, директор НДІ ВПЗ ім. академіка В.В. Сташиса
НАПрН України
 
 
Анотація. У статті на прикладі гуманітарної кризи світового масштабу, пов’язаної із пандемією CoVID-19, представлені основні напрями протидії поширенню дезінформаці, яка нерідко створює загрозу національній безпеці держав. До таких напрямів віднесено організаційно-інституційний, правовий та просвітницько-виховний.
Ключові слова: інформаційний простір, дезінформація, пандемія CoVID-19, інфодемія, кібербезпека.
Summary. The article uses the example of the global humanitarian crisis related to the CoVID-19 pandemic to present the main directions for counteracting the spread of misinformation, which often poses a threat to the national security of states. Such directions include organizational and institutional, legal and educational.
Keywords: information space, misinformation, CoVID-19 pandemic, infodemia, cybersecurity.
Аннотация. В статье на примере гуманитарного кризиса мирового масштаба, связанного с пандемией CoVID-19, представлены основные направления противодействия распространению дезинформации, которая нередко создает угрозу национальной безопасности государств. К таким направлениям отнесены организационно-институциональное, правовое и просветительско-воспитательное.
Ключевые слова: информационное пространство, дезинформация, пандемия CoVID-19, инфодемия, кибербезопасность.
 
 
      Постановка проблеми. Чисельні проблеми людства, що, з одного боку, стали наслідком процесів глобалізації сучасного світу, а з другого – виявилися умовою пришвидшення настання ери цієї глобалізації, посилили дію такого потужного та часто непередбачуваного побічного ефекту, визначення якому “дезінформація”. Зазначений феномен, як небезпечний для соціального організму вірус, здатний в геометричній прогресії за нетривалий час поширюватися в інформаційному просторі, паразитуючи насамперед на болісних проблемах світу в цілому, окремих регіонів і країн. Останнім часом завдання адекватної рефлексії світової спільноти на будь-які випадки дезінформації, фреймом для яких якраз і стає глобалізаційна картина сучасного соціуму, поєднується із необхідністю вирішення проблеми приборкання пандемії CoVID-19...
 
 

 

Видання НДІІП