ГЛАДКІВСЬКА О.В., Застосування термінології у нормативно-правових актах

УДК 340.113

Гладківська О.В.,
кандидат фізико-математичних наук,
старший науковий співробітник,
головний науковий співробітник НДІІП НАПрН України
 
 
Анотація. З метою вдосконалення законодавства України досліджено проблеми підготовки проектів нормативно-правових актів щодо термінології.
Ключові слова: термінологія, нормативно-правовий акт, вимоги до проектів нормативно-правових актів, правотворча техніка.
Аннотация. С целью усовершенствования законодательства Украины исследованы терминологические проблемы подготовки проектов нормативно-правовых актов.
Ключевые слова: терминология, нормативно-правовой акт, требования к проектам нормативно-правовых актов, правотворческая техника.
Summary. The research of the terminology-related problems of legal acts drafts preparation in order to improve the legislation of Ukraine.
Keywords: terminology, legal act, requirements to normative and legal acts, law-making technicality.
 
 
      Постановка проблеми. Згідно з Законом України “Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 21 листопада 2002 року, одним із головних завдань цієї програми є “розвиток законодавства України у напрямі його наближення до законодавства Європейського Союзу та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів законів та інших нормативно-правових актів” [1].
        На думку В. Ковальського та І. Козінцева [2], “правотворча термінологія є спеціальним полем інформації, що вживається лише в інформаційно-правовому просторі, яку потрібно вміти читати, впізнаючи розробника закону, вихідні дані, що ідентифікують проект закону серед інших проектів, розуміючи зворотну силу майбутнього закону, предмет закону, специфіку правовідносин тощо”.
           На особливе значення термінології закону в регулюванні суспільних відносин вказує Ткачук А. [3]: “Закон, який регулює найбільш важливі суспільні відносини, має бути максимально точним та зрозумілим, в законі має бути чітко визначено предмет його правового регулювання. Цього можна досягти лише за однієї умови – в законі чітко та однозначно визначено терміни, якими він оперує, ці терміни є природними для української правової системи і не вступають в конфлікт із термінами, які є звичними і якими люди користуються в житті тривалий час. Саме чіткість правових понять, однозначність їхнього змісту стають необхідною передумовою однозначності й справедливості нормативно-правових рішень. Тому під час викладення нормативно-правових приписів законотворець повинен особливу увагу звертати на термінологію законодавчого акта, забезпечити чітке розуміння термінології, що застосовується не лише на етапі написання проекту закону, а й на всіх подальших етапах його застосування”…
 

 

Видання НДІІП