https://doi.org/10.37750/2616-6798.2018.3(26).273306
УДК 004.056:341.48
|
ГУЦАЛЮК М.В.,
|
доктор філософії (Ph.D.) з юридичних наук, доцент, с.н.с.,
провідний науковий співробітник Міжвідомчого центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Поширення діяльності в Інтернеті найрізноманітніших верств населення по всьому світу та використання ними новітніх інформаційних технологій останнім часом відзначається значним зростанням кіберзлочинності.
Відповідно до звіту однієї з провідних компаній з інформаційної безпеки “Herjavec Group” активність кіберкриміналітету у найближчі десятиліття стане одним з найбільших викликів для людства. У 2021 році передбачається зростання щорічних збитків від кіберзлочинності в розмірі 6 трлн доларів США (порівняно з 3 трлн. у 2016 році). Це більше ніж прибуток від усієї глобальної незаконної торгівлі наркотиками [1].
Закон України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” від 05 жовтня 2017 р. № 2163-VIII визначає кіберзлочинність як сукупність кіберзлочинів. У свою чергу кіберзлочин або комп’ютерний злочин визначено як суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано злочином міжнародними договорами України [2]...
|
|||
