https://doi.org/10.37750/2616-6798.2016.2(17).272836
УДК 342.92:347.136+232
|
Когут Н.Д.,
|
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри
інформаційного права та права інтелектуальної власності НТУУ “КПІ”
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Сучасне суспільство існує в умовах, коли інформація є необхідним інструментом для забезпечення суспільного ладу та правопорядку, наприклад, інформація про платників податків; власників зброї, транспортних засобів, нерухомості; наділених спеціальними повноваженнями осіб – нотаріусів, арбітражних керуючих тощо є необхідною для таких цілей. Вся потрібна інформація про таких осіб чи об’єктів міститься у спеціальних реєстрах, тобто вона систематизована та універсальна для зручності користування нею.
Існують реєстри з абсолютно вільним доступом до них громадян та інших суб’єктів права, а існують реєстри з обмеженим доступом. На жаль, немає єдиного законодавчого акту, який би регулював всі правові питання щодо створення та використання державних реєстрів. Звісно, що можуть існувати певні бази даних, зовні схожих на реєстри, але створення яких не передбачено законодавством, тож при відсутності законодавчого врегулювання цього питання можуть виникати спори щодо законності збирання та розповсюдження інформації, яка в них міститься. Реєстри, переважно, містять інформацію, яка породжує, змінює, припиняє або підтверджує існування певних прав або юридичних фактів, тобто їх можна назвати “правовими реєстрами”...
|
|||
