https://doi.org/10.37750/2616-6798.2018.4(27).270609
УДК 353.2(5)
|
Корж І.Ф.,
|
доктор юридичних наук, завідувач науковою лабораторією
НДІІП НАПрН України
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. В Україні розпочато децентралізацію державної влади та започатковано здійснення ряду важливих реформ, однією з яких є реформа місцевого самоврядування. У суспільстві до цього часу ще точаться дискусії щодо їх доцільності та можливої результативності. Однак дедалі відчутнішими й очевидними стають їх результати, дедалі більшу повагу виявляють до органів місцевого самоврядування органи державної влади. Визнання територіальних громад первинними суб’єктами місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень, надання якісно нового статусу місцевим радам тощо – змінило не лише механізм здійснення публічної влади на місцях, а й політичну систему всього українського суспільства.
Становлення місцевого самоврядування супроводжується розвитком законодавства у цій галузі, багатою локальною нормотворчістю і ратифікацією відповідних міжнародно-правових актів. Закономірним наслідком цього нормотворчого процесу є становлення якісно нового інституту конституційного права та нової галузі права – муніципального права України, основними джерелами якого є Конституція України, закони України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про службу в органах місцевого самоврядування”, Європейська Хартія про місцеве самоврядування, Конституція Автономної Республіки Крим, Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ”...
|
|||
