УДК:343.5:004
|
Куренда Л.Д.,
|
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії
та історії держави і права Волинського національного університету
імені Лесі Українки
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із науковими практичними завданнями.Проблема забезпечення інформаційної безпеки Європейського Союзу (надалі ЄС), розглядається поряд з іншими проблемами становлення інформаційного суспільства. Зауважимо, що аналіз низки нормативно-правових актів та планів дій у сфері становлення інформаційного суспільства ЄС, дозволив дійти висновку про значно вужче розуміння поняття “інформаційна безпека” як щодо українського, так і до міжнародного законодавства. Забезпечення інформаційної безпеки було визнано глобальною проблемою сучасності відповідно до Резолюції 54/49 ООН “Досягнення у сфері інформатизації і телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки” від 1 грудня 1999 року [1]. Представники різних країн наголошували, що використання нових інформаційних технологій і засобів впливу високорозвинених країн на менш технологічні країни світу призвело до зміни глобального і регіонального балансів сили, обумовило нові сфери конфронтації між традиційними і новими центрами глобального протистояння, уможливило досягнення переваг в інформаційних технологіях і засобах маніпулювання суспільною свідомістю для широкомасштабної експансії із застосуванням не обмежених міжнародним правом видів озброєнь [2]. Отже, актуальність таких проблем, як інформаційно-технологічний дисбаланс, інформаційна ізоляція окремих регіонів, країн, а також негативний вплив інформаційних технологій, акцентується не тільки ЮНЕСКО, а й іншими міжнародними організаціями, зокрема ООН.
1. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Проблема теоретико-правових засад забезпечення інформаційної безпеки ЄС у вітчизняній науковій літературі достатньо ґрунтовно не досліджувалась…
|
|||
