МЕЛЬНИК К.С., Удосконалення нормативно-правового регулювання захисту персональних даних в Україні

УДК 342.721: 681.3.02

МЕЛЬНИК К.С.,
здобувач наукового ступеня кандидата юридичних наук,
 начальник управління юридичного забезпечення
Державної служби України з питань захисту персональних даних
 
Анотація. Про обґрунтування внесення змін до Закону України “Про захист персональних даних”, визначення недоліків та шляхів удосконалення правового регулювання у цій сфері.
Ключові слова: персональні дані, захист персональних даних, правове регулювання.
Аннотация. Об обосновании внесения изменений в Закон Украины “О защите персональных данных”, определении недостатков и путей усовершенствования правового регулирования в этой сфере. 
Ключевые слова: персональные данные, защита персональных данных, правовое регулирование. 
Summary. About the grounds of amendment of the Law of Ukraine “On Protection of Personal Data”, revelation of defects and ways of improvement of the legal regulation in this sphere. 
Keywords: personal data, personal data protection, legal regulation.
 
       Постановка проблеми. За останні 40 років у більшості європейських країн прийняті базові закони про захист персональних даних, створені передумови для гармонізації національних законодавств у цій сфері. Незважаючи на розходження правових систем, в основу всіх законів про захист персональних даних покладені однакові принципи, викладені в міжнародних стандартах.
    Державам європейського континенту відомі два базові підходи до формування національного законодавства про захист персональних даних:
1)     створення всеохоплюючого закону про захист персональних даних, який спрямований на регулювання суспільних відносин, пов’язаних з персональними даними, у загальному вимірі, та регулює питання захисту персональних даних в конкретних сферах суспільних відносин (банківські відносини, сфера освіти, охорони здоров’я тощо). У зв’язку з розвитком інформаційних технологій та мереж цей підхід може визначати необхідність корегування положень всього закону;
2)     створення спеціальних законів для кожного типу зазіхань на персональні дані або для кожної сфери, яка є потенційним джерелом загрози та порушень (наприклад, для засобів масової інформації, банків, телекомунікацій, освіти та ін.). Так, при виникненні нових викликів життя, такий підхід може призвести до безсистемності, дублювання та суперечливості норм права.
        На думку ученого В. Брижка, яку повною мірою поділяє автор статті, у практичному застосуванні обидва підходи виявили свою слабку ефективність. На даний час цей досвід враховується, і при створенні національних правових систем виходять із змішаного підходу, який полягає у створенні базового (рамкового) закону про захист персональних даних, а вже на його основі розробляються галузеві нормативно-правові акти…

 
 

 

Видання НДІІП