ЯРЕМЕНКО О.І., Теоретико-методологічні підходи до юридичної природи інформаційних відносин та їх типологізація (стор. 13-21)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2016.4(19).272965

УДК 342.951:001.102(477)

ЯРЕМЕНКО О.І.,
кандидат наук з державного управління, доцент,
 завідувач кафедри правових наук та філософії
 Вінницького державного педагогічного університету
 
 
Анотація. Досліджуються теоретико-методологічні підходи до юридичної природи інформаційних відносин. Проаналізовано відносини виходячи з права на інформацію та інформаційної діяльності. Виділено основні типи відносин в інформаційній сфері.
Ключові слова: інформаційні відносини, інформаційна сфера, право на інформацію, інформаційна діяльність, інформаційна інфраструкура.
Аннотация. Исследуются теоретико-методологические подходы к юридической природы информационных  отношений. Проанализированы  отношения исходя из права на информацию и информационной деятельности. Выделены основные типы отношений в информационной сфере.
Ключевые слова: информационные отношения, информационная сфера, право на информацию, информационная деятельность, информационная инфраструкура.
Summary. The article provides analysis of theoretical and methodological approaches to legal character of information  relations. The relations are analysed based on a right to information and information activity. The basic types of relations in an information sphere are determined.
Keywords: the information relations, information sphere, the right to information, information activities, information infrastructure.
 
 
        Постановка проблеми. Трансформація інформаційної сфери сучасного соціуму обумовлює необхідність активного використання правових засобів для регулювання інформаційних відносин. Юридична природа цього виду відносин характеризується рядом особливостей, що ускладнює їх нормативне впорядкування. На сьогодні в Україні існує певне протиріччя між бажанням законодавця юридично врегулювати інформаційні відносини, які об’єктивно цього потребують на даному етапі, з ефективністю такого регулювання. Одним із проявів низької ефективності є те, що з однієї сторони, кількісні показники інформаційно – правових норм в системі законодавства України дають підстави констатувати виникнення нової галузі – інформаційного права, з іншої – залишаються не врегульованими багато актуальних аспектів інформаційних відносин. Як зазначає О.М. Селезньова, інформаційні відносини вважаються новими та на сьогодні не є достатньою мірою досліджені і особливої уваги вони заслуговують в контексті того, що виступають предметом інформаційного права, яке, у свою чергу, перебуває на етапі становлення. Вивчення інформаційних правовідносин дає змогу вивести інформаційне право як галузь права на теоретично новий рівень, що зумовлює зосередження наукового інтересу на ознаках, властивостях, видах зазначених суспільних відносин [1, с. 183]...
 
 
 

Видання НДІІП