БЄЛЯКОВ К.І., Інформаційна діяльність: зміст та підходи до класифікації

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2012.1(4).271733

УДК 351.810:340.11:340.12

Бєляков К.І.,

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник

Анотація. Розглянуто сутність та зміст поняття “інформаційна діяльність” та запропоновано авторське бачення її класифікації. Акцентується увага на неправомірній діяльності в інформаційній сфері. Наголошується на необхідності дослідження проблем юридичної відповідальності за правопорушення в інформаційній сфері в умовах формування інформаційного суспільства в Україні.

Ключові слова: інформаційна діяльність, правопорушення в інформаційній сфері, юридична відповідальність.

Аннотация. Рассмотрено сущность и содержание понятия “информационная деятельность” и предложено авторское видение ее классификации. Акцентируется внимание на неправомерной деятельности в информационной сфере. Подчеркивается необходимость исследования проблем юридической ответственности за правонарушения в информационной сфере в условиях формирования информационного общества в Украине.

Ключевые слова: информационная деятельность, правонарушения в информационной сфере, юридическая ответственность.

Summary. The essence and content of concept “informational activity” is examined and author’s vision of its classification is offered. The attention is paid on illegal activity in the informational sphere. The necessity of research of the issue of legal responsibility for offences in informational sphere in the conditions of informational society formation in Ukraine is underlined.

Keywords: informational activity, offences in the informational sphere, legal responsibility.

Тисячоліттями предметами праці людей були матеріальні об’єкти. Всі знаряддя праці – від кам’яної сокири до першої парової машини, електромотора або токарського верстата були пов’язані з обробкою речовини, використанням і перетворенням енергії. Разом з тим людству довелося вирішувати завдання управління, накопичення, обробки й передачі інформації, досвіду, знання. У результаті виникали групи людей, чия професія пов’язана винятково з інформаційною діяльністю. У стародавності це були, наприклад, воєначальники, жерці, літописці, потім – учені і т. д.

Однак людей, які могли б скористуватися інформацією з письмових джерел, було дуже мало. По-перше, грамотність була привілеєм украй обмеженого кола осіб і, по-друге, стародавні рукописи створювалися в одиничних (іноді єдиних) екземплярах. Новою ерою в розвитку обміну інформацією та, відповідно, знаннями став винахід друкарства. Завдяки друкованому верстату, створеному І. Гутенбергом у 1440 році, знання стали широко доступними багатьом людям. Це послужило потужним стимулом для збільшення грамотності населення, розвитку освіти, науки та виробництва…

Повний текст статті.

Журнал "Інформація і право" >> 1(4)/2012

DOI:

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання