БАЙРАЧНА Л.К., Засоби масової комунікації як інструмент легітимації державної влади (ст. 27-35)

УДК 1:316.3+342.81

БАЙРАЧНА Л.К.,

кандидат філософських наук, доцент,

кафедра конституційного права України

Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого

Анотація. Розглядається особливість концептуальних засад політико-правового аналізу ЗМК як інструменту легітимації державної влади в умовах сучасного українського суспільства Доводиться, що сучасні владні інструменти вимагають нових понятійних конструкцій, концептів, що дозволяють осмислити необхідність застосування тих чи інших методів конструювання політичної реальності і політичних процесів за допомогою ЗМК.

Ключові слова: засоби масової комунікації, символічний капітал влади, державна влада, легітимація державної влади.

Аннотация. Рассматривается особенность концептуальных основ политико-правового анализа СМК как инструмента легитимации государственной власти в условиях современного украинского общества. Доказывается, что современные властные инструменты требуют новых понятийных конструкций, концептов, позволяющих осмыслить необходимость применения тех или иных методов конструирования политической реальности и политических процессов с помощью СМК.

Ключевые слова: средства массовой коммуникации, символический капитал власти, государственная власть, легитимация государственной власти.

Summary. The article discusses features of the conceptual foundations of the political and legal analysis of the communication media as a means of legitimizing state power in the modern Ukrainian society. It is shown that modern power tools require new conceptual designs, concepts, allowing to understand the need to use those or other methods of constructing a political reality and political processes with the help of the communication media.

Keywords: communication media, symbolic capital of the authorities, the government, the legitimation of state power.

“В економіці, що базується на знанні,

найважливішим політичним питанням у своїй країні

є вже не розподіл або перерозподіл багатства,

а розподіл інформації та засобів масової інформації,

які створюють матеріальні цінності”.

Е. Тоффлер.

Постановка проблеми. Наприкінці двадцятого – початку двадцять першого століття людство зіткнулося з глобальним процесом переоцінки ролі засобів масової комунікації, обумовленим розвитком нових інформаційних технологій, а також потребами держав надавати світовій спільноті інформаційну картину дійсності у відповідності з власними геополітичними завданнями. Ця обставина, у свою чергу, спричинила перегляд стратегій інформаційного обміну. В епоху інформаційного суспільства зростає роль політико-комунікативних аспектів у діяльності державної влади. Сучасність надала в розпорядження владної еліти і кіл, близьких до неї, нові шляхи і методи завоювання та утримання влади…

Повний текст статті.

Журнал "Інформація і право" >> 3(15)/2015

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання