БЕБИК В.М., Глобальне інформаційне суспільство: поняття, структура, комунікації

УДК 366.63

Бебик В.М.,
доктор політичних наук,професор,
проректор Університету “Україна”,
голова Всеукраїнської асоціації політичних наук 
 
 
Анотація. Розглядаються базові поняття, структура та соціальні комунікації глобального інформаційного суспільства.
Аннотация. Рассматриваются базовые понятия, структура и социальные коммуникации глобального информационного общества.
Summаry. The basic terms, structures and social communications of global information society are considered.
Ключові слова: глобальне інформаційне суспільство, структура інформаційного суспільства, соціальні комунікації в інформаційному суспільстві.
 
 
        Досліджуючи проблеми становлення глобального інформаційного суспільства, насамперед потрібно категоріально-методологічно визначитися з поняттям інформаційного суспільства, його структурою та системою соціальної комунікації. 
        Інформаційне суспільство: базові дефініції
        На нашу думку, під інформаційним суспільством потрібно розуміти сучасне суспільство з високим рівнем розвитку інформаційної культури (створення, переробки та використання інформації), яке характеризується:
· здатністю якісно продукувати всю необхідну для життєдіяльності суспільства інформацію;
· наявністю розвиненої інформаційної інфраструктури суспільства;
· високим рівнем доступності всіх членів суспільства необхідної інформації;
· великою часткою працездатного населення, що працює в інформаційному секторі економіки. 
        Інформаційне суспільство характеризується визнанням інформації одним з найважливіших суспільних ресурсів, а інформаційний сектор економіки (виробництво, зберігання, обробка, передача і споживання інформації) є одним з найважливіших видів суспільної діяльності, який створює інформаційно-комунікаційну базу для формування глобального інформаційного суспільства та розвитку науково-технічного, соціально-економічного й освітньо-культурного прогресу. 
        Термін “інформаційне суспільство” виник у 80-х роках ХХ ст. і використовувався представниками різних наук (А. Турен, П. Серван-Шрайбер, М. Понятовський, М. Хоркхаймер, Ю. Хабермас, Н. Луман, М. Мак-Люен, Д. Белл, А. Тоффлер, Д. Масуда) як сутнісна характеристика особливого виду постіндустріального суспільства. В якості основної умови його формування вони вбачали розвиток потужних і високотехнологічних глобальних інформаційних мереж [1, 5, 12, 14, 20, 23, 26]…
 
 
 

Видання НДІІП

Вибрані видання