БЕНІЦЬКИЙ А.С., Кримінальна відповідальність за причетність до злочину та співучасть у злочині згідно із законодавством Московської держави другої половини XVII століття

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2014.1(10).272435

УДК 343.365:343.237(091)(477) )“11/19”

Беніцький А.С.,
кандидат юридичних наук, доцент,
Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка
 
Анотація. У роботі досліджено норми Соборного Уложення 1649 року, новоуказних статей про татебні, розбійні та убивчі справи 1669 року та інші кримінально-правові документи Московської держави, які передбачали відповідальність за причетність до злочину та співучасть у злочині.
Ключові слова: переховування злочинця, недонесення, потурання, співучасть у злочині, Соборне Уложення 1649 р.
Аннотация. В работе исследованы нормы Соборного Уложения 1649 года, новоуказных статей о татебных, разбойных и убийственных делах 1669 года и другие уголовно-правовые документы Московского государства, предусматривающие ответственность за причастность к преступлению и соучастие в преступлении.
Ключевые слова: укрывательство преступника, недонесение, попустительство, соучастие в преступлении, Соборное Уложение 1649 г.
Summary. The work deals with the norms of Council Code of 1649, novoukaznye articles about theft, robbery and murderous deeds of 1669, and other criminal and legal documents of the Moscow state, which provided responsibility for the implication and complicity in crimes.
Keywords: criminal’s concealment, misprision, connivance, complicity in a crime, Council Code of 1649.
 
        Постановка проблеми. У другій половини XVII століття джерелами кримінального права у Московській державі були Соборне Уложення 1649 року, новоуказні статті про татебні, розбійні та убивчі справи 1669 року, грамоти, укази й накази московських царів та уряду, які містили кримінально-правові норми. Після утворення Гетьманщини та Слобідської України зазначені документи в окремих випадках застосовувалися на українських землях. Соборне Уложення 1649 року, новоуказні статті про татебні, розбійні та убивчі справи 1669 року, а також деякі узаконення, що містили кримінально-правові норми, прийняті у другої половини XVII століття, були основними правовими документами Московської держави, а з 1721 р. Російської імперії аж до 1 січня 1835 року. Тому їх дослідження становить інтерес для визначення розвитку таких інститутів кримінального права, як причетність до злочину та співучасть у злочині на українських землях…

 
 

 

Видання НДІІП