БЕРЕЗЕНКО В.М., Зв’язок з громадськістю як стратегічний менеджмент комунікацій

УДК 366.63
Березенко В.М.,
кандидат філологічних наук,
докторант Інституту журналістики
Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка  
 
 
Анотація. Про врахування системного характеру комунікації, що зумовлює активну взаємодію елементів комунікаційного менеджменту.
Аннотация. Об учете системного характера коммуникации, что предопределяет активное взаимодействие элементов коммуникационного менеджмента.
Summаry. On the account of system character of communication, that leads to active co-operation of elements of communication management.
Ключові слова: зв’язок з громадськістю, комунікація, менеджмент, стратегія.
 
       
        Однією з актуальних проблем сучасної науки про “зв’язок з громадськістю” (далі – “паблік рілейшнз” – ПР) є необхідність обґрунтування важливості сприйняття ПР як стратегічного менеджменту комунікацій, завданням якого є оптимізація комунікативних процесів, прийняття соціально значущих управлінських рішень, встановлення конструктивних відносин між організацією та громадськістю, створення сприятливого соціально-психологічного клімату у внутрішньому середовищі організації, здійснення соціально-психологічної оцінки реакції громадськості на діяльність організації.
        Сучасний стан інформаційного простору українського суспільства характеризується підвищеною увагою до феномену ПР. Це знаходить підтвердження в появі великої кількості видань, присвячених ПР, – як перекладних, так і вітчизняних, як науково-теоретичного, так і прикладного характеру.
        1. У цілому, існуючі по темі ПР роботи витримані відповідно до трьох основних підходів: генетичного, теоретичного і прикладного (технологічного). У багатьох роботах ці підходи застосовані комплексно, в певному поєднанні. Генетичний підхід найбільш послідовно реалізований в роботах Г. Почепцова, які характеризують світовий досвід ПР, дисертаційному дослідженні А. Векслер, присвяченому історії становлення ПР, а також у роботах Т. Лебедєвої, Г. Іванченко та ін. Теоретичний підхід, що розкриває сутність і структуру ПР, специфіку функціонування моделей ПР та соціальне призначення ПР як наукової дисципліни, домінує в роботах С. Блека, Дж. Грюніга і Т. Ханта, В. Ганжина, Л. Невзліна, Є. Блажнова, А. Чумікова, М. Шишкіної, І. Яковлєва та інших авторів. Так, наприклад, у книзі М. Шишкіної “Паблік рілейшнз у системі соціального управління” [1] вперше дається обґрунтування інституційного трактування ПР, виділяються соціальні функції і механізми включення зв’язків з громадськістю в систему соціального управління. Автор також дає ім’я новій науці – “піарологіі”, предметом якої є соціальні практики, спрямовані на виробництво і відтворення ефективних публічних комунікацій та оптимізацію інформаційної взаємодії між соціальними суб’єктами і їх цільовими групами…
 

 

Видання НДІІП