БРИЖКО В.М., До гносеології категорії “інформація”

Брижко В.М.,

кандидат юридичних наук  (Doctor of Philosophy),

Заслужений винахідник республіки

 

        Альберт Ейнштейн, після того як Нільс Бор довів, що все у Всесвіті підпорядковане законам випадковості, саркастично зазначив: “Как только математики взялись за дело, я сам перестал понимать теорию относительности. Вы полагаете, что Бог играет в кости?” [1].

        Сьогодні загальновизнано, що в основі усіх процесів Всесвіту (природи) лежать речовина (матерія), енергія та інформація.Якщо з енергією начебто усе ясно – вона, як вважається, не може бути знищена і нікуди не зникає, тільки переходить чи трансформується то в речовину, то в інші види енергії, з інформацією відбуваються дивні речі. Незрозумілою, наприклад, є властивість інформації не зменшуватися від її споживання, а навпаки – збільшуватися, “розмножуватися”. Одночасно, відомо, що все у Всесвіті має свою енергоструктуру, енергополе (у людини – так звана аура). Це поле – не просто згусток енергетики (вона складається на 75 % з “темної” енергоречовинної маси, якій протистоїть гравітація), а енергоінформаційна субстанція, яка, як сьогодні говорять, має своє функціональне призначення згідно із закладеною в неї кимось або чимось програмою існування, діяльності та трансформації щодо переходу від одного “стану” до іншого. Зазначимо при цьому, що мова не йде про вчення   Піфагора щодо переселення душ з одного тіла до іншого.

        Інформація у зазначеному вище аспекті – це програма стану та поведінки будь-чого або будь-кого, що підтверджує слова Н. Вінера: “Все действует согласно полученной информации” [2]. Всесвіт – це процес у матеріальних структурах, які зазнають енергоінформаційних змін. У природі в результаті зміни інформації відбуваються зміни в енергетиці того чи іншого поля, що визначається, наприклад, у тому, що вона може не тільки надавати відомості, а й давати або забирати енергію людини. І все це відбувається у часі безперервно.

        Метою статті є аналіз визначень та сутності поняття “інформація” в контексті її застосування у правовій сфері.

        Спроби зрозуміти те, що вкладається в поняття “інформація”, відомі з часів Платона. Він є родоначальником ідеї інформації – “бесцветная, бесформенная и неосязаемая сущность, в сущности своей существующая, зримая только для кормчего души – разума”.За Платоном, інформація присутня у світі об’єктивно, поза волею і бажанням людей  [3]…

 

Повний текст статті.