БРИЖКО В.М., Домінанта праворозуміння та основ понятійно-категоріального апарату інформаційного права

УДК 002:338.46:340.130.5

Брижко В.М.,
кандидатюридичнихнаук (Doctor of Philosophy),
старший науковий співробітник  
 
 
Анотація. До аксіології категорії “право” та термінології системи інформаційного права в умовах адаптації інформаційного законодавства України до європейських правових стандартів.
Аннотация. К вопросу аксиологии категории “право” и терминологии системы информационного права в условиях адаптации информационного законодательства Украины к европейским правовым стандартам.
Summary.Asregard to the axiology of category is a “right” and terminology of law system in the conditions of adaptation information legislation of Ukrainian to the European legal standards.
Ключові слова: природа права, правові теорії, ознаки видів правосвідомості, інформаційне право та інформаційне законодавство.
 
        Постановка проблеми. Розмірковуючи про таємниці природи держави, Микола Олександрович Бердяєв зауважив наступне: “Владимир Соловьев хорошо сказал, что государство существует не для того, чтобы превращать земную жизнь в рай, а для того, чтобы помешать ей окончательно превратиться в ад”. Далі підсумовуючи, зазначає – “свобода и независимость человека требуют того, чтобы в основу государства была положена не только любовь, но также принуждение и право. В этом есть высшая правда [1].
        Виходячи з цих посилок можна зробити відповідні висновки про призначення юриспруденції, юридичної науки та, взагалі, про праворозуміння.
        Інформаційне право як нова наука, що визначає розвиток юридичної галузі і навчальної дисципліни в інформаційній сфері, знаходиться в стані становлення та пошуків єдиної системи упорядкування інформаційних і електронно-інформаційних відносин з метою створення цілісного інформаційного законодавства [2], адаптованого до європейських правових стандартів [3]. Рішення цієї задачі безпосередньо пов’язане з проблемою праворозуміння. Тлумачення категорії “право” та застосування її на практиці бере початок з природних потреб людини, насамперед, з її інформаційних потреб, з подальшим нормативним закріпленням інформаційних прав і обов’язків.
        Метою статті є визначення суттєвих ознак сучасного праворозуміння та основ понятійно-категоріального апарату інформаційного права.
        Аналіз останніх досліджень та публікацій. В Україні розвиток правової науки в інформаційній сфері здійснюється на основі досліджень результатів упорядкування окремих інформаційних відносин та прийняття нових нормативно-правових актів щодо інформаційного законодавства…
 
 
 

 

Видання НДІІП

Вибрані видання