|
Довгань О.Д.,
|
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним з пріоритетних напрямів державної політики, а основним завданням є “сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних ІКТ можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому розвитку країни” [1].
У нашій країні процеси наукових досліджень і впровадження їхніх досягнень традиційно не збалансовані. В результаті на ринку інформаційних комп’ютерних технологій пострадянських країн переважає продукція й послуги провідних закордонних фірм. Як відомо, передові технології зосереджені переважно в найбільш багатих країнах, оскільки їхнє виробництво вимагає чималих інвестицій, а інтенсивний технологічний прогрес стимулює ще більше економічне зростання.
Дана проблема особливо актуалізується в ході зростаючого нині попиту на інформацію різних категорій користувачів, що одержали можливість доступу до інформаційних фондів. У зв’язку з чим загострюється питання як комплектувати фонди національних інформаційних ресурсів, якими мають бути джерела цього комплектування, де і як має зберігатися вся суспільно-значима інформація, як має бути організоване її використання.
|
|||
