ДЗЬОБАНЬ О.П., Інформація в контексті антропосоціогенезу: філософський сенс

УДК 366.63

Дзьобань О.П.,
 
 
доктор філософських наук, професор,
головний науковий співробітник Наукової лабораторії протидії
злочинам у сфері державної безпеки Інституту дослідження
проблем державної безпеки Служби безпеки України
 
 
 
Анотація. Проаналізовано поняття “інформація” з точки зору природничо-наукового й гумнітарного знання. Інформація розглядається з точки зору теорії відображення і як інформаційно-культурний базис життєдіяльності соціуму. Зроблена спроба розмежувати компетенцію природничо-наукових і соціально-політичних дисциплін у дослідженні різних сторін інформаційних систем і процесів.
Аннотация. Проанализировано понятие “информация” с точки зрения естественно-научного и гуманитарного знания. Информация рассматривается с точки зрения теории отражения и как информационно-культурный базис жизнедеятельности социума. Предпринята попытка размежевать компетенцию естественно-научных и социально-политических дисциплин в исследовании различных сторон информационных систем и процессов.
Summery. A concept information is analyzed from point of natural-scientific and humanitarian knowledge. The information is examined from point of theory of reflection and as informatively-cultural base for life-sustaining activity of society. An attempt to delimit the jurisdiction of natural-scientific and socio-political disciplines in researching the different sides of informative systems and processes is undertaken.
Ключові слова: інформація, культура, відображення, суспільство, індивід.
 
        Фундаментальним і ключовим поняттям для всього кола досліджень, пов’язаних з проблемами інформаційного суспільства, є, поза сумнівом, поняття інформації. Від того, як визначається це ключове поняття, багато в чому залежить не тільки постановка, а й власне вирішення багатьох теоретичних і практичних проблем у вказаній сфері. Проте, розвиток цього поняття в науці XX століття пішов, як відомо, таким шляхом, що сьогодні вчені-гуманітарії опинилися в надзвичайно заплутаній ситуації.
        Аналіз наукових джерел і публікацій свідчить, що в сучасній науці можна виділити наступні основні значення поняття інформації [1 – 5]:
        · повідомлення, інформування про стан справ, відомості про що-небудь, які передаються людьми (традиційне, “донаукове” розуміння інформації);
        · зменшувана невизначеність, що знімається в результаті отримання повідомлень (розуміння інформації, яке прийшло з математичної теорії зв’язку й праць К. Шеннона);
        · повідомлення, нерозривно пов’язане з управлінням (розуміння інформації, яке прийшло з кібернетики й праць Н. Вінера);
        · сигнали в єдності синтаксичних, семантичних і прагматичних характеристик (розуміння інформації, яке прийшло з семіотики й праць Ч. Морріса й Ч. Пірса);
        · передача, відображення різноманітності в будь-яких процесах і об’єктах (розуміння інформації, яке прийшло з праць У. Ешбі)…
 
 
 

 

Видання НДІІП

Вибрані видання