ФУРАШЕВ В.М., Законодавче забезпечення інформаційної безпеки України

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2014.1(10).272427

УДК 340.13 + 007.51 + 165.12

ФУРАШЕВ В.М.,
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,
 доцент, професор РАЕ
 
Анотація. Обґрунтування необхідності розробки та впровадження ситемоутворюючого законодавчого акта у сфері забезпечення інформаційної безпеки України та окреслення основних його положень.
Ключові слова: закон, інформаційна безпека, національна безпека, захист інформації, кіберпростір, кібербезпека, кібернетична безпека.
Аннотация. Обоснование необходимости разработки и внедрения системообразующего законодательного акта в сфере обеспечения информационной безопасности Украины и обозначение основных его положений.
Ключевые слова: закон, информационная безопасность, национальная безопасность, защита информации, киберпространство, кибербезопасность, кибернетическая безопасность.
Summary. Justification of the need to develop and implement a systemically important legislative act in the sphere of ensuring the information security of Ukraine and designation of its basic provisions.
Keywords: law, information security, national security, information protection, cyberspace, cyber security, cybernetic security.
 
        Постановка проблеми. У світлі подій, які розгорнулися в Україні та у світі, в цілому, вирішення питань законодавчого забезпечення інформаційної безпеки України набули невідкладного характеру.
     Може виникнути два основних питання: що, наявної правової бази у цій сфері не достатньо? та чому саме інформаційної, а не кібербезпеки (кібернетичної безпеки)?
   Й дійсно, по першому питанню, проблеми інформаційної безпеки країни не залишилися без уваги законодавців та керівників держави. На даний час в Україні наявна досить солідна нормативно-правова база у цій сфері [1 – 31].
       Але проблема полягає у певній розпорошеності питань забезпечення інформаційної безпеки вказаної нормативно-правової бази, що суттєво знижує ефективність правового регулювання у цій сфері. Крім того, у даній нормативно-правовій базі часто застосовуються терміни без надання їх визначення, що надає змогу вільного їх трактування, а і відповідно, прийняття рішень, в тому числі і судових, на основі цих трактувань.
        Що стосується другого питання, то дослідження [32] досить переконливо показали, що кіберпростір є невід’ємною складовою інформаційного простору, а і відповідно, поняття “інформаційна безпека” є ширшим поняттям від поняття “кібернетична безпека”. Тому поняття “кібербезпека (кібернетична безпека)” та “інформаційна безпека”, у визначеній сфері застосування, є тотожними за своєю сутністю. Застосування будь-якого з цих понять не змінює сутності процесу або явища. Тому, з огляду на це, і пропонується розглянути питання законодавчого забезпечення саме інформаційної безпеки України…

 
 

 

Видання НДІІП