Інтернет речей: теоретико-методологічні основи правового регулювання. Т.1: Сфери застосування, ризики і бар’єри, проблеми правового регулювання

Монографія / О.А. Баранов; НДІІП НАПрН України – К.: Видавничий дім «АртЕк». – 2018. – 344 с.

       В монографії досліджено виникнення та розвиток феномену Інтернету речей, на чисельних прикладах з’ясовано його унікальну роль в розвитку соціуму, на основі аналізу особливостей складу та функціонування технологій, які при цьому використовуються, в інтересах подальших юридичних досліджень обґрунтовано та запропоновано визначення терміну «Інтернету речей».

       З метою визначення проблем правового регулювання в умовах безпрецедентної масштабності застосування, різноманітності техніки та технологій, що можуть бути задіяні, величезного потенційного впливу на різні сегменти діяльності як в цілому цивілізації та окремих держав або корпорацій чи фірм, так і на життя кожної окремої людини вивчено та узагальнено зміст можливих ризиків та бар’єрів на шляху впровадження та функціонування Інтернету речей. Запропоновано розглядати Інтернет речей як адаптивну, самоконфігуровану, гетерогенну, гібридну, багатозв’язну, багатовимірну і багатофункціональну глобальну гіперсистему, що додає певних системних правових проблем, але є вкрай необхідним для побудови адекватних правових моделей для різних прикладних сегментів людської діяльності.

         В якості типових прикладів наведено методологічні підходи щодо аналізу, з’ясуванню та формулюванню правових проблем, пов’язаних з розвитком інформаційної інфраструктури Інтернету речей, застосуванням штучного інтелекту та роботів, автономних автомобілем, кораблів і дронів, з використанням розумних контрактів, особливостями захисту персональних даних, авторського права та права інтелектуальної власності, із забезпеченням кібербезпеки, із визначенням юридичної відповідальності тощо.

    Показано, що система правового регулювання, яка є надважливим фактором впровадження та використання технологій Інтернету речей, повинна стати результатом діалектичного розвитку традиційної системи права.

          Для науковців, студентів і аспірантів, працівників органів державної влади, юристів і фахівців у сфері Інтернету речей.