|
ЛЕОНОВ Б.Д.,
|
кандидат юридичних наук,
старший консультант Штабу
Антитерористичного центру при СБУ
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Розгляд цього питання – непроста проблема, оскільки на формування ставлення суспільства (перш за все пересічних громадян) до злочинності і злочинців впливають різні речі, як-от: а) статево-вікові особливості; б) особистий досвід людини, у тому числі пов’язаний із віктимогенними ситуаціями, до яких вона, можливо, потрапила; в) вплив засобів масової інформації (далі – ЗМІ); г) офіційна та неофіційна інформація про резонансні злочини; д) суб’єктивна оцінка роботи правоохоронних органів тощо. До того ж у процесі формування ставлення людини до злочинців завжди в наявності чинник емоційності як природна реакція на зло, яке в даному разі уособлюють злочинець та його злочин. Ракурс взаємовідносин суспільства і терористів доцільніше вважати предметом розгляду в межах знань про детермінацію терористичної злочинності. На наш погляд, такий підхід до проблеми сприятиме повноті і системності дослідження тероризму як соціально-правового явища.
Аналіз останніх досліджень. Вагомий внесок у дослідження проблем ставлення суспільства до терористів зробили А.Н. Трайнін, Н.С. Бєглова, Т.С. Бояр-Сазонович, І.І. Карпець, Е.Г. Ляхов.
Протягом 1990-х років проблема ставлення до тероризму стала предметом поглиблених фундаментальних досліджень багатьох вчених, що розглядали її з урахуванням правових, соціальних, політичних, моральних, інформаційних та філософських аспектів.
Серед російських кримінологів – дослідників тероризму, заслуговують на увагу праці таких науковців, як Ю.М. Антонян, І.Ю. Гловацький, Г.М. Горшенков, А.І. Гушер, А.П. Груздєва, А.І. Долгова, С.В. Дьяков, С.У. Дікаєв, О.А. Ігнатьєв, І.І. Карпець, М.П. Карпушин, В.В. Лунеєв.
Проблема соціально-правового ставлення суспільства до тероризму дедалі активніше досліджується і вітчизняними вченими. Окремі аспекти проблеми цього феномену висвітлені у працях В.Ф. Антипенка, В.П. Базова, В.І. Борисова, В.О. Глушкова, А.П. Закалюка, Н.А. Зелінської, В.П. Ємельянова, В.В. Крутова, В.А. Ліпкана, І.М. Рижова. Цій проблемі присвячено велику кількість конференцій, семінарів, круглих столів тощо...
|
|||
