МУРАШИН О.Г., До проблеми сутності та природи правових (нормативно-правових) актів

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2014.2(11).272491

УДК 340.12

Мурашин О.Г.,
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України,
член-кореспондент НАПрН України, завідувач кафедри
Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»
 
 
Анотація. У статті розкриваються історичні та сучасні підходи до понять «правовий акт», «нормативний правовий акт», ознаки нормативно-правових актів, питання їх юридичної сили, шляхи усунення колізій між ними.
Ключові слова: правовий акт, нормативно-правовий акт, юридична сила, колізії в законодавстві.
Аннотация. В статье раскрываются исторические и современные подходы к понятиям «право­вой акт», «нормативный акт», признаки нормативно-правовых актов, вопросы их юридической силы, пути устранения коллизий между ними
Ключевые слова: правовой акт, нормативно-правовой акт, юридическая сила, коллизии в законодательстве.
Summary. In the article the historical and modern going open up near a concept "legal act", "normative act", signs of normatively-legal acts, questions of their legal force, ways of removal of collisions between them.
Keywords. Legal act, normatively-legal act, legal force, collisions in a legislation.
 
 
        Поняття «правовий акт», як відомо, належить до найбільш поширених правових понять у науці, правотворчості, у використанні суб’єктами права різноманітних форм правореалізації, у службових та інших документах, у навчальному процесі тощо. Це зумовлено важливим місцем і особливою роллю правових актів у механізмі правового регулювання, у системі засобів правового впливу на суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування і розвиток суспільства і держави. Адекватним повинне бути і відношення юридичної науки до явищ і предметів, іменованими правовими актами, до розвитку вчення про ці правові засоби. Питанням теорії правових актів, практики використання різноманітних їхніх видів присвячено чимало наукових праць фахівців у сфері загальної теорії права, конституційного, адміністра­тивного й інших галузей правової науки.
       У розвитку теорії правових актів значну роль повинні відігравати удосконалення визначення спільного поняття правового акта. Від вирішення цього завдання залежить багато чого і насамперед – можливість оптимальних визначень понять правових актів різноманітних видів.
        Найбільш відомим і стислим вважається визначення правового акта, запропоноване С. Алексєєвим, згідно з яким «правовий акт – це зовнішній вираз волі (держави і окремих осіб), спрямований на досягнення юридичного ефекту» [1, с. 7]. З цього погляду, правовий акт має вольовий характер, спрямований на досягнення юридичного ефекту…
 
 
 

 

Видання НДІІП