https://doi.org/10.37750/2616-6798.2014.3(12).272576
УДК: 321(477/438)
|
НЕЧИТАЙЛО А.А.,
|
аспірантка відділу інформаційної безпеки та
розвитку інформаційного суспільства НІСД
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Україна належить до числа держав, що мають численну діаспору. Залучення закордонного українства для розбудови Української держави й утвердження її позитивного образу у світі нині, в епоху глобалізації, ні в кого не викликає жодного сумніву. Тому формальний характер взаємин України та діаспори, який мав місце протягом усіх років незалежності, повинен змінитися на дієвий [3]. Для цього слід використовувати всі методи взаємовпливу та взаємодії, починаючи з дипломатичних та закінчуючи електронно-мережевими. Зацікавлені в цьому водночас й однаковою мірою як закордонні українці, так і держава Україна.
Слід зауважити, що Українська держава має як певні здобутки, так і недоліки та прорахунки на шляху розвитку зв’язків із закордонним українством [6].
Упродовж останніх років Україна активізувала співпрацю із закордонними українцями, вбачаючи в них потужний потенціал у просуванні своїх національних політичних та економічних інтересів за кордоном, підтримці зовнішньополітичних ініціатив, піднесенні авторитету та утвердженні позитивного іміджу на світовій арені.
Отже, національні інтереси України потребують державної підтримки збереження закордонними українцями української ідентичності, що включає забезпечення на належному рівні їх прав і свобод, сприяння збереженню ними української мови та культури, допомогу їм в реалізації освітніх програм і проектів…
|
|||
