Аспірантура

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 3 липня 2014 року № 790 в Науково-дослідному інституті інформатики і права Національної академії правових наук України (далі – НДІІП НАПрН України) відкрита аспірантура зі спеціальності 081 Право (12.00.07 – Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право). Наказом Міністерства освіти і науки України від 18 серпня 2016 року № 1001 «Про ліцензування освітньої діяльності на третьому освітньо-науковому рівні» НДІІП НАПрН України було надано ліцензію на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні та підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі за спеціальністю - 081 Право (12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право). Організація роботи в аспірантурі здійснюється згідно з вимогами Положення Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» від 23 березня 2016 року № 261, Положенням про Аспірантуру Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України, схваленого Вченою радою НДІІП НАПрН України (протокол № 8 від 26 вересня 2016 року) та Правилами прийому до аспірантури Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України.

Пріоритет у підготовці аспірантів в НДІІП НАПрН України надається  напряму «інформаційне право», зокрема, правовим проблемам становлення і розвитку інформаційної сфери та інформаційного суспільства, інформаційних технологій (ресурсів, продукції і послуг), функціональних напрямів інформаційної діяльності, державної інформаційної політики, інформатизації та інформаційної безпеки.
 

Підготовка в аспірантурі здійснюється за рахунок:

- коштів юридичних осіб - на умовах контракту;
- коштів фізичних осіб - на умовах контракту.

 

Термін навчання в аспірантурі становить  4 роки.

Нормативний термін підготовки докторів філософії в аспірантурі НДІІП НАПрН України становить чотири роки. За умови захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді термін навчання в аспірантурі може бути скорочено, але не може складати менше 2 років.

 
Документи для вступу до аспірантури приймаються з 25 вересня по 21 жовтня 2017  року.
 

Перелік документів для вступу до аспірантури:

 
·  заява;
·  особовий листок з обліку кадрів;
·  список опублікованих наукових праць (за наявності). Вступники, які не мають опублікованих праць, подають наукову доповідь (реферат) за профілем підготовки в аспірантурі;
·  документ державного зразка про здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень магістра (спеціаліста) і додаток до нього;
·  паспорт громадянина України;
·  довідку про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи;
·  посвідчення про складання кандидатських іспитів (у разі їх складання);
·  дві фотокартки розміром 3 x 4;
·  міжнародний сертифікат з іноземної мови, отриманий в останні два роки, що підтверджує рівні С1 – С2 (за наявності).
 
Паспорт, диплом про вищу освіту (з додатком), вступник подає особисто.
 
З детальною інформацією стосовно прийому до аспірантури можна ознайомитись у Правилах прийому до аспірантури НДІІП НАПрН України.

 

Документи приймаються у вказаний період за адресою:

01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 110-в, к. 5
з 9.00 до 18.00 год. (крім суботи та неділі).
Телефон для довідок: (044) 234-94-56,  

 

Вступники до аспірантури складають вступні іспити: зі спеціальності та іноземної мови. Особи, які склали кандидатські іспити, при представленні посвідчення, звільняються від відповідних вступних іспитів.

 

ВИМОГИ

ДО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ (РЕФЕРАТУ)

ДО ВСТУПНОГО ІСПИТУ В АСПІРАНТУРУ

із спеціальності

У рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов’язані з темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має відповідати її змісту.

Обов’язковими структурними елементами реферату є: титульний аркуш;  зміст; вступ; основна частина; висновки; список використаних джерел.

Титульний аркуш реферату має містити повне найменування Інституту; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву реферату, що повинна відповідати обраному тематичному напряму дисертаційного дослідження; шифр і найменування спеціальності; місто і рік.

Зміст подають на початку реферату. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних елементів (вступу, розділів (пунктів), висновків, списку використаних джерел).

У вступі мають бути відображені: актуальність теми, ступінь її розробленості, мета і завдання, очікувана наукова новизна.

Основна частина реферату має містити виклад самостійно виконаної роботи, пов’язаної з обраним тематичним напрямом. Зазначена частина реферату складається з розділів (пунктів). Зміст розділів (пунктів) основної частини має точно відповідати темі роботи і розкривати її.

Висновки мають відповідати визначеним завданням. Для дотримання наукового стилю викладу матеріалу необхідно використовувати такі формулювання: “проаналізовано…”, “встановлено …”, “виявлено …, що дало змогу …”, “доведено …”, “показано …”, “досліджено …”, “розроблено …”, “отримано …”, “запропоновано …”, “розроблено …”, “рекомендовано …”, “вважається за доцільне …” тощо.

Текст висновків має дати уявлення про ступінь реалізації поставленої мети і завдань.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи. Щодо кожного джерела слід наводити такі дані: прізвище та ініціали автора, повну назву книги, статті, журналу, місто видання, назву видавництва, рік видання, номер журналу, сторінки (першу і останню), на яких розміщено статтю чи тези або кількість сторінок у книзі. При посиланні на збірники праць – дані про автора, назву статті, повне найменування збірника, місто та видавничу організацію, рік та номери сторінок, на яких розташована ця стаття.

Зарубіжні джерела, що використовуються мовою оригіналу (за винятком російських), записують в кінці списку в алфавітному порядку.

У тексті роботи, де використано джерело, в квадратних дужках проставляють номер джерела і сторінку, на яку зроблено посилання.

Технічні вимоги до реферату. Реферат за обсягом повинен складати до 25 сторінок (формат А4). Текст має бути набраний шрифтом Times New Roman 14 кеглем через одинарний інтервал. Поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см.

 

 

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ

Іноземна мова

 

Згідно з положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №309 (зі змінами і доповненнями) передбачено складання вступниками до аспірантури вступного іспиту з однієї з іноземних мов на вибір.

Вступний іспит з іноземних мов (англійської, німецької, французької) до аспірантури має на меті визначення рівня підготовки вступників з іноземної мови та подальше спрямування навчання іноземній мові в аспірантурі з огляду на актуальність інтеграції освітньої системи України у європейський та світовий освітній простір та потребу в підвищенні рівня знань аспірантами іноземних мов і навичок активної роботи з міжнародними базами наукової інформації. Програма вступного іспиту засвідчує перехід від навчання володінню іноземною мовою до її практичного застосування, до використання її як засобу отримання та обміну необхідною інформацією.

Програма відображає конкретні характеристики рівнів практичного володіння іноземною мовою та встановлює мінімум навчального матеріалу для розвитку передбачених навичок та умінь мовленнєвої діяльності.

Практичне володіння іноземною мовою передбачає демонстрування високого рівня сформованості функціональної, мовної та мовленнєвої компетенцій. Функціональна компетенція включає володіння іноземною мовою для академічних цілей, а саме: вміння читати наукові тексти (першоджерела), анотувати та реферувати їх; слухати та конспектувати лекції; готувати та проводити презентації та семінари. Мовна компетенція передбачає володіння вступником орфографічними, орфоепічними, лексичними, фонетичними, граматичними та стилістичними нормами сучасної іноземної мови. Мовленнєва компетенція охоплює рецептивні та продуктивні вміння. Вступник до аспірантури повинен брати участь в усному спілкуванні іноземною мовою в обсязі, передбаченому програмою матеріалу.

Вимоги до навичок та вмінь в мовленнєвій діяльності

Складовими мовленнєвої діяльності є рецептивні та продуктивні вміння. До рецептивних умінь належать читання та аудіювання.

Читання

Вступник до аспірантури повинен вміти:

– виконувати різні види робіт з оригінальною літературою з фаху відповідно до завдань кафедри іноземних мов та залежно від поставлених завдань, що полягають у розумінні змісту й отриманні різноманітної інформації з оригінального джерела, що прочитано;

– читати й розуміти тексти загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру;

– володіти всіма видами читання (вивчаючим, ознайомлювальним, переглядовим і пошуковим);

– читати без словника із швидкістю 500-550 друкованих знаків за хвилину (обсяг матеріалу для одноразового контролю – 900 друкованих знаків);

– читати за допомогою галузевого словника із швидкістю не менш, ніж 300 друкованих знаків за хвилину (обсяг матеріалу для одноразового контролю – не менш, ніж 1200-1500 друкованих знаків за одну академічну годину);

– робити висновки й умовиводи на основі переробки отриманої інформації.

Аудіювання

Під час проведення аудіювання вступник до аспірантури повинен розуміти:

– запитання екзаменаторів;

– короткі висловлювання й коментарі екзаменаторів;

– основний зміст і деталі аудіотекстів;

– пожвавлену розмову носіїв мови;

– повідомлення й оголошення на конкретні та абстрактні теми, мовлення яких є нормативне;

– нормативне мовлення, яке здебільшого зустрічається в суспільному, професійному або академічному житті, і визначати погляди і ставлення мовця так само добре, як зміст інформації;

– інформацію з засобів масової інформації про суспільно-політичне життя держави.

До продуктивних умінь належать говоріння, письмо та переклад.

Говоріння

Монологічне мовлення:

– представляти себе;

– володіти мовленнєвим етикетом повсякденного й професійного спілкування;

– володіти всіма видами монологічного мовлення (інформування, пояснення, уточнення тощо);

– проводити презентації;

– робити коротке непідготовлене повідомлення з тематики, визначеної екзаменатором;

– виступати на конференціях з доповідями та повідомленнями.

Діалогічне мовлення:

– починати бесіду, вести та завершувати її;

– вести бесіду, демонструючи елементи розпиту, пояснення, висловлення власної думки і т.ін.

– уміти встановлювати контакти у ситуаціях повсякденного, професійного та наукового спілкування (контакти по телефону, обмін інформацією / дискусія / диспут у ході семінарів, конференцій тощо).

Письмо

Вступник до аспірантури повинен вміти реалізовувати на письмі комунікативні наміри:

– писати зрозумілі, детальні тексти на ряд знайомих тем у межах своєї сфери інтересів, узагальнюючи й оцінюючи інформацію та аргументи з певної кількості джерел;

– писати чіткі, детальні описи дійсних або уявних подій чи вражень, виділяючи зв’язки між думками у вигляді чіткого зв’язного тексту і дотримуючись прийнятих умовностей відповідного жанру;

– писати твір з послідовно розгорнутою аргументацією, належним чином підкреслюючи значущі думки;

– продукувати чітке, змістовне, об’ємне писемне мовлення з належним послідовним плануванням та розбивкою на абзаци;

– писати анотації;

– писати тези / доповіді;

– використовувати правила написання слів та пунктуації, проте може спостерігатися вплив рідної мови;

– фіксувати потрібну інформацію в ході спілкування / аудіювання.

Переклад

Під час проведення перекладу матеріалу вступник до аспірантури повинен вміти:

– працювати з двомовним та одномовним словниками;

– вибрати з двомовного словника відповідні українські або іншомовні еквіваленти;

– давати адекватний переклад на основі розпізнавання синтаксичної структури речення.

Усне мовлення

Для оволодіння уміннями і навичками усного мовлення граматичний мінімум передбачає:

– уміння висловити думку в простому розповідному реченні (ствердження і заперечення); ставити загальні і спеціальні питання, використовуючи для цього структури як особових, так і безособових речень, у тому числі з модальними дієсловами can, may, must;

– висловлювати спонуку за допомогою спонукального способу, а також конструкції з дієсловом let;

– використовувати для опису конструкції There is (There are). Ці граматичні структури мають бути відтворені вступником до аспірантури в мовленні на рівні автоматизму.

Для виразу думки в мовленні вступник до аспірантури повинен володіти навичками використання артиклів, створення форм множини та однини іменників, безприйменникового та прийменникового виразу граматичних стосунків, використання основи іменника в якості означення, створення ступенів порівняння прикметників і прислівників, створення порядкових числівників, форм особових присвійних займенників, форм Present Past, Future Indefinite; Present Continuous, Present Perfect Active; Past Indefinite Passive.

Розвиток навичок аудіювання передбачає оволодіння також формами пасивного стану в Present Indefinite, інфінітивом у функції обставини, простою формою герундія, сполучниковими підрядними реченнями. Передбачається також оволодіння підрядними реченнями додатку, означення, обставин та умов дійсного способу.

Навчальні мовні ситуації, у яких використовується лексичний і граматичний матеріал, групуються відповідно до тематики, що вивчається, і зв’язані з темою “Спеціальність вступника” і проблемами, що висвітлені в текстах для читання.

Активний лексичний мінімум має складати не менш ніж 1200 слів і словосполучень.

СТРУКТУРА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

1. Читання із словником оригінального тексту з фаху з точною передачею змісту прочитаного у формі письмового перекладу.

2. Читання без словника оригінального тексту з фаху з передачею змісту у формі переказу рідною або іноземною мовою.

3. Бесіда іноземною мовою згідно з тематикою, передбаченою програмою.

ЗМІСТ ВСТУПНОГО ІСПИТУ

Вступний іспит з іноземної мови до аспірантури передбачає декілька частин і містить низку завдань різних рівнів складності, націлених на перевірку рівня сформованості мовленнєвої та мовної компетецій вступника.

Частина І. Мовленнева компетенція

Блок 1. Читання. Тестові завдання, що пропонуються вступникам до аспірантури, спрямовані на перевірку рівня сформованості компетенції в читанні, а саме: детальне розуміння змісту прочитаного, вміння встановлювати значення лексико-граматичних одиниць на основі контексту, знання засобів організації дискурсу.

1. Читання із словником оригінального тексту з фаху з точною передачею змісту прочитаного у формі письмового перекладу.

2. Читання без словника оригінального тексту з фаху з передачею змісту у формі переказу рідною або іноземною мовою.

Блок 2. Письмо. Тестові завдання, що пропонуються вступникам до аспірантури, перевіряють рівень володіння нормами сучасного писемного мовлення, здатність успішно виконувати комунікативні завдання в письмовій формі.

Частина ІІ. Мовна компетенція

Блок 3. Бесіда. Метою бесіди є перевірка рівня сформованості вмінь монологічного та діалогічного мовлення з урахуванням перевірки рівня сформованості лексичної та граматичної компетенцій, а саме здатність конструювати граматично правильні форми, використовуючи лексичні одиниці, які відповідають ситуації спілкування.

3. Бесіда іноземною мовою згідно з такою тематикою:

– Автобіографічні відомості.
– Україна, як суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
– Україна і Європейський Союз.
– Наукова і науково-технічна діяльність.
– Національна академія правових наук України.
– Інформаційне суспільство.
– Державна інформаційна політика України.
– Інформаційна безпека.
– Інформаційне право.

Рекомендовані запитання до співбесіди:

1. Яку тему дисертаційного дослідження Ви бажаєте обрати?
2. Чим обумовлений вибір теми дисертаційного дослідження?
3. Який напрям Вашого майбутнього дисертаційного дослідження?
4. Чи маєте Ви публікації у фахових наукових виданнях? Назвіть їх.
5. Чи брали Ви участь у науковій діяльності до вступу до аспірантури?
6. У яких науково-практичних конференціях Ви брали участь?
7. Якою була тема Вашої магістерської чи дипломної роботи?
8. Якими знаннями, вміннями, навичками Ви оволоділи під час навчання у вищому навчальному закладі?
9. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте?
10. Що входить до Ваших функціональних обов’язків?

ФОРМИ КОНТРОЛЮ

1. Письмовий переклад державною мовою іншомовного тексту з фаху (зі словником).
2. Реферативний усний переклад іншомовного тексту державною мовою (без словника).
3. Бесіда за змістом прочитаного тексту (запитання – відповідь).
4. Лексико-граматичний аналіз помилок, якщо такі є під час перекладу.
5. Співбесіда в межах визначеної тематики.

 

Видання НДІІП

Вибрані видання