ПОЛІНОВСЬКИЙ В.В., ОГУРЦОВ М.І., Архітектура системи електронного документообігу наукової установи

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2012.3(6).272180

УДК 004.031.43, 004.414.28

ПОЛІНОВСЬКИЙ В.В.,
ОГУРЦОВ М.І.,
 
кандидат технічних наук,
Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”
 
Анотація. Пропонується методика розробки архітектури систем електронного документообігу в наукових установах.
Ключові слова: системи електронного документообігу, архітектура, електронний документ, категорії документів, наукова установа.
Аннотация. Предлагается методика разработки архитектуры систем электронного документооборота в научных учреждениях.
Ключевые слова: системы электронного документооборота, архитектура, электронный документ, категории документов, научное учреждение.
Summary. Methods of electronic document management systems architecture development in scientific organizations are proposed.
Keywords: systems of electronic document management, architecture, electronic document, categories of documents, scientific establishment.
 
       Постановка завдання. Системи електронного документообігу (далі – СЕД) великих та середніх підприємств невпинно поширюються в Україні та у світі в цілому. Корисність електронного документообігу (далі – ЕДО) підтверджується законами та державними програмами, що регулюють цю область [1 – 2], які постійно розвиваються та оновлюються. Впровадження ЕДО є актуальною задачею сучасного суспільства.
        СЕД наукових установ (далі – НУ) мають свою специфіку впровадження, пов’язану з: особливостями організаційної структури НУ; неспрямованістю діяльності НУ на отримання прибутку (як наслідок – неможливість виділення значних коштів на систему ЕДО); слабкою формалізацією внутрішніх процесів НУ; наявністю типів документів (наукові статті, науково-технічні звіти тощо), що не специфічні для інших типів організацій і погано піддаються формалізації.
        Зазначене вимагає розробки окремої архітектури систем ЕДО НУ, оскільки на даний момент ця задача для наукових установ ще не вирішувалась. Це дозволить ефективно впроваджувати та використовувати СЕД в сучасній науковій діяльності [3].
        Проблемою СЕД є відсутність чіткої та обґрунтованої архітектури подібних систем. В результаті майже кожна система будується за часто недосконалою архітектурою, що може не відповідати потребам підприємства. Тому формування архітектури вхідного та вихідного потоків документів системи ЕДО є актуальною науковою задачею, яка вирішена в даній роботі з урахуванням специфіки наукових установ.
       Виклад основних положень. Розглянемо принципи побудови архітектури СЕД для НУ. Практично будь-яка наукова установа України є державним підприємством, яке має значні обсяги документів різних категорій, що охоплює як специфічні для НУ, так і загальні для усіх типів підприємств документи (наприклад, бухгалтерська звітність) [1]…
 

 

Видання НДІІП