ПОЛЯРУШ О.О., “Мережеві” революції як засіб геополітичного протиборства: близькосхідний досвід

УДК 002.6:342 

ПОЛЯРУШ О.О.,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник ІДПДБ СБ України
 
 
Анотація. Розкрито інформаційно-технологічну основу мережного інформаційного суспільства як інструменту реалізації зовнішньополітичного курсу у процесі геополітичного протиборства Заходу стосовно країн Близького Сходу.
 Аннотация. Раскрыта информационно-технологическая основа сетевого информационного общества как инструмента реализации внешнеполитического курса в процессе геополитического противоборства Запада в отношении государств Ближнего Востока.
Summary. Informatively-technological basis of network informative society as instrument of realization of foreign-policy course in the process of the geopolitical confrontation of the West against countries of the Near East has been discovered.
Ключові слова: мережні” революції, інформаційний привід, інформаційна операція, соціальні мережі, Інтернет, Twitter, Facebook.
 
        Постановка проблеми. Останнім часом інформаційні технології усе активніше почали застосовуватись у процесі геополітичного протиборства між країнами по всьому світу. Наслідки цих процесів ми спостерігаємо по революціях, що отримали назви “мережних” або “твітерних”. Події на Близькому Сході не є тому виключенням. Там, поряд з формуванням цілевказів з інформаційного мовлення про внутрішньополітичні події, здійснювався вплив на суспільну свідомість за допомогою сучасних цифрових технологій.
        Перша “мережна” революція відбулася на Філіппінах 17 січня 2001 р., коли після блокування парламентом процедури імпічменту Президента Джозефа Естради, громадяни країни послали один одному більше 7 мільйонів електронних листів із закликами вийти на вулиці і брати участь в акціях протесту. Мільйон протестуючих на вулицях Маніли – і Естрада позбувся президентського крісла.
        Через 3 роки наступна “мережна” революція відбулась в Іспанії (2004 р.): демонстрації, організовані за допомогою електронної пошти, змусили покинути свій пост прем’єр-міністра Хосе Марію Аснара. Подальші “мережні” революції мали місце у Молдові (2009 р.), Ірані (2009, 2010 р.р.), Таїланді (2010 р.), а зараз в Тунісі, Єгипті, Лівії…
        Так що ж це за феномен, який несе в собі (або точніше, після себе) зсув правлячих легітимних режимів, приносячи в країну “свободу, демократію і захист прав людини”, і наскільки він небезпечний для нас?
        1.  Мета статті. Опускаючи розгляд питання про причини “мережних” революцій у вказаних вище країнах, про що неодноразово писалося [1 – 5], ми в нашому аналізі звернемося до розгляду чинників на прикладі подій на Близькому Сході, яким можна дати емпіричне пояснення, виявити закономірності і дати відповідь на поставлене питання…
 
 
 
 
 

 

Видання НДІІП

Вибрані видання