САВІНОВ О.М., Особливості практичного визначення параметрів логістичної залежності росту (стор. 90)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.1(1).271477

УДК 681.5.015: 378

Савінов О.М.,
кандидат технічних наук,
Інститут післядипломного навчання
Національного авіаційного університету
 
 
Анотація. Визначені основні проблеми створення моделей процесів людської діяльності. Обґрунтована доцільність використання та уточнені окремі параметри логістичних залежностей, зокрема постійної ресурсу. Уточнена послідовність дій експерта щодо визначення параметрів логістичних залежностей.
Аннотация. Определены основные проблемы создания моделей процессов человеческой деятельности. Обоснована целесообразность использования и уточнены отдельные параметры логистических зависимостей, в частности, постоянной ресурса. Уточнена последовательность действий эксперта при определении параметров логистических зависимостей.
Summаry. The main problems of creation the people activity models are defined. It’s proved using reasonability and defined some parameters of logistic dependence, in particular the resource constant. The sequence of expert actions when determining the logistic dependence parameters is specified.
Ключові слова: моделювання, прогноз, логістична залежність, параметрична ідентифікація
 
        Наслідки більшості управлінських рішень стосовно процесів людської діяльності, зокрема в правовій галузі, не є очевидними. Рішення обирають виходячи з попереднього досвіду або шляхом перевірки можливих альтернатив за допомогою прогнозного моделювання. Основними вимогами до процедури перевірки рішень є оперативність та якість. На жаль, критерії якості та оперативності є суперечними, оскільки найкраще рішення необхідно знайти за мінімум часу. Для перетворення двокритеріальної задачі до однокритеріальної можна один з критеріїв закріпити у вигляді обмеження (мінімально або максимально припустимої величини), а інший оптимізувати (або побудувати множину Парето – оптимальних рішень [1]).    Оптимізація потребує математичної формаліза­ції процесів, стосовно яких знаходиться рішення. Завдяки сучасним обчислювальним засобам, математична модель дозволяє оперативно перебрати велику кількість альтернативних рішень або знайти оптимальне (субоптимальне) рішення іншими методами.
        На жаль, більшість гуманітарних процесів людської діяльності, зокрема в правовій галузі, важко піддаються математичному описанню. Тому в процесі діяльності виділяють найбільш важливі (стосовно постановки задачі) властивості, спрощують модель (роблять її грубою) і після цього застосовують для пошуку найкращих рішень або для прогнозування наслідків прийнятих управлінських рішень.
        Іншим важливим заходом є забезпечення моделі вхідними даними. Відомі приклади коли теоретично досконалу модель не можливо використати на практиці тому, що її неможливо було забезпечити вхідними даними, наприклад, така ситуація склалась при створенні двох програмних систем управління оборонними ресурсами [2]…
 
Продовження статті у друкованому варіанті журналу. Контактний телефон для довідок з питань передплати та отримання паперового журналу - 234-94-56.
 

Видання НДІІП