ЗОЛОТАР О.О., Про поняття “інформаційний шум” у правовідносинах

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2012.1(4).271737

УДК 001.102:004.5

ЗОЛОТАР О.О.,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
Науково-дослідного центру правової інформатики
Національної академії правових наук України  
 
 
Анотація. Про явище зростання і використання повідомлень і публікацій.
Ключові слова: шум, інформація, інформаційна безпека.
Аннотация. О явлении роста и использования сообщений и публикаций.
Ключевые слова: шум, информация, информационная безопасность.
Summary. About the phenomenon of growth and use of reports and publications..
Keywords: noise, information, informative safety.
 
 
 
        Постановка проблеми. Однією з визначальних рис інформаційного суспільства є великі потоки інформації, які давно перевищили індивідуальні та соціальні можливості їх фільтрації для корисного використання. Широке впровадження й удосконалення техніко-технологічних засобів збирання, зберігання, використання та поширення інформації призвели до стрімкого розвитку інформаційних відносин в суспільстві [1]. Суспільство буквально “топить себе в інформації”. Людський мозок стає подібним до м’ясорубки, яка “перемелює тонни інформації”, не особливо вдумуючись у її потрібність і корисність. Усій цей колосальний інформаційний потік захаращує мозок і пам’ять (умовно кажучи, створює “інформаційний шум”), які не мають безмежних можливостей з обробки, зберігання та використання.
        Метою статті є дослідження явища під назвою “інформаційний шум” в умовах становлення інформаційного суспільства.
        Виклад основних положень. Велика кількість інформаційних потоків, знаково-символьна архітектура буття сучасної людини (жителя мегаполісу, в першу чергу) неминуче призводить до “дубляжу” або, навпаки, розрізненості відомостей; перенасичення каналів сприйняття диктує нездатність індивідуальної свідомості впоратися з масивами інформації, що надходить. Інакше кажучи, головною причиною інформаційного шуму виступає надлишок інформації, особливо якщо остання не затребувана. Дане явище не так вже безневинно, як може здатися на перший погляд, оскільки зайва, “фонова”, інформація, відволікаючи увагу людини від поставлених цілей, сприяє виснаження його інтелектуальних сил, підвищує енергетичні витрати [2]. Тобто можна зробити висновок, що на якомусь етапі існування інформація перетворюється на шум.
        Етимологія поняття “шум”. В тлумачних словниках різних мов поняття “шум” здебільшого пояснюється через фізичне явище, пов’язане зі звуком, яке узагальнюється як “небажані звуки, які заважають людині”. Водночас, поняття “шум” використовується в багатьох науках з різним значенням, зокрема у фізиці, математиці, біології, екології, історії, інформатиці і не лише. Наприклад, в інформатиці під “шумом” розуміють “різноманітні перешкоди, що викривлюють сигнал і призводять до втрати інформації” [3]…
 
 
 

 

Видання НДІІП