© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.2(2).271529
УДК 329.05
БЕБИК В.М.,
|
доктор політичних наук, професор,
проректор Університету “Україна”,
голова Всеукраїнської асоціації політичних наук
|
||
|
|||
Поняття соціально-комунікаційної праксеології.
Аналіз функціонування суспільної сфери потребує дослідження особливостей форм і змісту соціально-політичних, економічних, психологічних і комунікаційних процесів, вимірюваних реальною суспільною практикою [1; 2; 4; 13]. Зрозуміло, що такі дослідження мають враховувати базову соціально-філософську парадигму, тип соціально-комунікаційної культури суспільства та ін. [4].
Загалом суспільна практика свідчить, що можна мати потужні інформаційно-комунікаційні ресурси, але не вміти ними ефективно розпорядитися. І, навпаки, за умов володіння обмеженими інформаційно-комунікаційними ресурсами, але за наявності продуманої стратегії і тактики дій можна досягти великих успіхів у суспільній діяльності [5; 20; 25].
Власне, термін праксеологія (від грецьк. – діяльність) був запроваджений в рамках практичної соціології поляком Тадеушем Котарбінським, який вперше сформулював і розвинув разом зі своїми колегами проблеми дослідження ефективності діяльності праці колективів, аналізував форми організації праці, взаємодію і комунікацію індивідів, індивіда і колективу в процесі виробництва [18].
В цьому методологічному контексті сформулюємо поняття соціально-комунікаційної праксеології як напряму соціальної комунікації, який досліджує практичні проблеми вивчення, аналізу і управління соціально-комунікаційною сферою суспільства, під якою ми розуміємо інтегральну, матричну, взаємозалежну сукупність соціально-комунікаційних структур, соціально-комунікаційних відносин, суспільної свідомості і соціально-комунікаційної діяльності [4]. Всі перераховані сектори соціально-комунікаційної сфери перетинаються між собою, впливають один на один, і можуть бути керовані наступними видами соціальних норм-регуляторів: соціально-правовими, соціально-економічими, соціально-політичними і соціально-психологічними.
Відповідно до згаданих вище особливостей здійснення управлінських впливів на соціально-комунікаційну сферу суспільства варто виокремити наступні види соціально-комунікаційної праксеології: правова, економічна, політична і психологічна…
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua