ДАНИЛЬЯН О.Г., ДЗЬОБАНЬ О.П., “Симулякр”: концептуалізація феномена у постнеокласичній філософії (стор. 66-76)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2016.2(17).272891

УДК 1:316.4

Данильян О.Г.,  

 

Дзьобань О.П.,

доктор філософських наук, професор,
завідувач кафедри філософії Національного юридичного  університету імені Ярослава Мудрого 
доктор філософських наук, професор, 
головний науковий співробітник НДІ інформатики і права НАПрН України
 
 
Анотація. Уточнено основні аспекти концептуалізації феномена “симулякр”, його співвідношення з поняттями “символ”, “міф”, “знак” у постмодерністській філософській парадигмі. Показано, що філософія постмодернізму виправдовує категорію “симулякр” як отримання свободи і бере її на озброєння.
Ключові слова: симуляція, симулякр, знак, культура, мова, символ.
Аннотация. Уточнены основные аспекты концептуализации феномена “симулякр”, его соотношение с понятиями “символ”, “миф”, “знак” в постмодернистской философской парадигме. Показано, что философия постмодернизма оправдывает категорию “симулякр” как получение свободы и берет ее на вооружение.
Ключевые слова: симуляция, симулякр, знак, культура, язык, символ.
Summary. The main aspects of the conceptualization of the phenomenon of simulacrum, its correlation with the concepts of symbol, myth, sign in the postmodern philosophical paradigm are clarified. It is shown that postmodern philosophy justifies the category of simulacrum as getting freedom and takes it into service.
Keywords: simulation, simulacrum, sign, culture, language, symbol.
 
 
       Постановка проблеми. Однією з основних характеристик сучасної соціокультурної реальності є її символічний аспект, який утворює смислове поле культури й обумовлює її цілісність. Символічне середовище XXI ст. здебільшого трансформується до невпізнання, що зумовлює певні складності в його виявленні. Дані метаморфози призводять, крім того, до труднощів виокремлення ключових символів сучасної культури, які виступають як деякі опорні точки, що визначають фізіогноміку тієї чи іншої культури.
        Крім цього, зазначені ключові символи служать орієнтиром для діяльності всіх членів соціуму. Неможливість їх виявлення, в тому числі і внаслідок інформаційних потоків, що все більше посилюються, призводить до дезорієнтації суспільства й порушення соціокультурної цілісності. Деформації останньої, що призводять також до розпаду соціальної ідентичності людини, тісно пов’язані з кризовим станом культури.
     У цих умовах все більш міцні позиції у сучасній культурі завойовує феномен, позначений у сучасній філософії за допомогою категорії “симулякр”. Будучи, по суті, порожньою формою, знаком без змісту, симулякр проте вбудовується у структуру культури і починає здійснювати визначальний вплив на багато соціокультурних процесів. І хоча даний феномен видозмінює сучасну культуру, перетворюючи багато її сегментів у симуляції, однозначних оцінок характеру його впливу до цих пір не існує...