|
Постановка проблеми. Аналіз подій, що відбуваються в Україні протягом останнього року, свідчить про активне застосування російською стороною сучасних форм та методів ведення війни, які не передбачають прямого втручання збройних сил, натомість використовується комплекс диверсійних, терористичних та інформаційних засобів. Останні відіграють особливо важливу роль у даному протистоянні. Зокрема, ми стали очевидцями застосування низки різноманітних заходів інформаційного впливу.
Така воєнна стратегія не є новою, разом з тим спрямована проти України інформаційна кампанія має певні особливості. Тому для визначення ефективних заходів протидії їй, доцільно використати досвід інших країн, набутий у подібних конфліктах.
Переважна більшість фахівців охарактеризувала події, які відбуваються в Україні, як гібридну війну [1 – 4]. Водночас, роботи російських учених Л. Дериглазової, К. Степанової дають підстави зробити припущення про асиметричний характер конфлікту.
Метою статті є обґрунтування вищезазначеного припущення та визначення шляхів протидії інформаційним операціям в асиметричній війні Росії проти України.
Виклад основного матеріалу. Асиметрична війна визначається як війна між супротивниками, у військових силах яких є істотний дисбаланс або які застосовують кардинально різні стратегії і тактику. Більш слабка сторона асиметричної війни компенсує дисбаланс традиційних (силових) засобів ведення бою шляхом: партизанської війни, пасивного спротиву, терористичних актів, інформаційно-психологічної війни, підтримки антиурядових угруповань та рухів [5].
Ознаками асиметричної війни є:
1. Відсутність чітких меж зони бойових дій. Поле бою включає усе суспільство, від імені якого супротивник веде війну.
2. Маневреність бойових одиниць. Бойові дії ведуться групами бійців, від яких вимагається гнучкість, мобільність, знання та розуміння намірів вищого командування…
|
