САВІНОВА Н.А., Емоція права: на шляху розуміння наслідків правової комунікації в контексті кримінально-правової комунікації

УДК 316.324.8:316.613.4:343.59
САВІНОВА Н.А.,
доктор юридичних наук, старший науковий співробітник,
завідувач відділом правових проблем інформаційної безпеки
НДІ інформатики і права НАПрН України
 
 
Анотація. Стаття присвячена питанням емоцій права та ефекту їх формування правовою комунікацією взагалі та кримінально-правовою комунікацією зокрема.
Ключові слова: емоція права, правова комунікація, кримінально-правова комунікація, аномія, фрустрація, депривація, зловживання правом, законодавча інтенція, поведінковий конфлікт.
Аннотация. Статья посвящена вопросам эмоций права и эффекта их формирования правовой коммуникацией вообще и уголовно-правовой коммуникацией в частности.
Ключевые слова: эмоция права, правовая коммуникация, уголовно-правовая коммуникация, аномия, фрустрация, депривация, злоупотребление правом, законодательная интенция, поведенческий конфликт.
Summary. The article is devoted to the impact of the criminal-law communication on the effectiveness of legal regulation.
Keywords: emotion in law, legal communication, criminal-law communication, anomie, frustration, deprivation, abuse of law, the legislative intention, behavioral conflict.
 
 
      Постановка проблеми. В умовах зростання цінності індивідуальних якостей, гіперактуалізації символічного капіталу, знецінення і одночасного піднесення значення приватності, а також значення особистості, такі явища як правова комунікація взагалі та її наслідок – емоція, а також кримінально-правова комунікація, яка може викликати найгостріші і небезпечні емоції, набувають необхідності сприйняття їх правовою наукою як якісних категорій права.
        Якщо “правовій комунікації” увага вже приділяється на рівні філософії та теорії права (зокрема, детально – О.М. Балинська, 2012 р.), то явище “емоція права”, як емоція, що викликається правом, у вітчизняній доктрині досі лишається terra incognita.
        У той же час, протягом останнього десятиліття проблематика подачі кримінально-правової інформації все яскравіше виділяється як самостійний напрям оцінок як форми, так і змісту законотворчої та законодавчої практики, ефективності кримінально-правового регулювання. Питанням суті і цілей вдосконалення кримінально-правових конструкцій у своїх працях увагу приділяли Ю.В. Баулін, В.О. Навроцький, М.І. Панов і багато інших, а лише деякі дисертації з кримінального права не містять практичних пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України (далі – КК України). При цьому, на наш погляд, наріжним каменем оцінок ефективності інформації в КК України, як джерела законодавчого регулювання захисту і примусу, є все ж не лише зміст, обсяг і способи подачі інформації, що вкладається в диспозицію і санкцію законодавцем, а обґрунтованість причин і розуміння цілей такого наповнення, а також і наслідків, викликаних кримінально-правовими новелами в суспільстві.